Розвиток творчих здібностей дітей в театралізованій діяльності

                                                                                      Духовне життя дитини повне тільки тоді,

коли вона живе у світі казок, творчості, уяви, фантазії,

а без цього вона засушена квітка.

В .СУХОМЛИНСЬКИЙ

Театр - один із яскравих емоційних засобів, який формує смак дітей. Театр впливає на уявлення дітей різними засобами: словом, дією, зображувальним мистецтвом, музико. Кому усміхнулася доля саме в ранньому віці доторкнутися до чарівного світу театру, той все своє життя буде сприймати світ прекрасним, душа його не буде байдужою, жорстокою, не чуйною. Саме театр, як вид мистецтва найбільш повно сприяє творчому розвитку особистості дошкільнят.

Театральне мистецтво близьке і зрозуміле дітям, бо в його основі лежить гра, найголовніша діяльність дитини.

Театралізовані ігри користуються у дітей незмінною любов'ю. Дошкільнята із задоволенням включаються у гру: відповідають на запитання ляльок, виконують їх прохання, дають поради, перевтіляються в той чи інший образ.

Великий і різнобічний вплив театралізованих ігор на особистість дитини дає можливість використовувати їх як сильний, але ненав'язливий засіб адже малюк під час гри відчуває себе розкуто, вільно.

Театралізована діяльність впливає на розвиток пізнавальних інтересів у дітей, удосконалення пам'яті, уяви, мислення, розширення світогляду та мовленнєвого спілкування, на самовираження особистості формування особистих моральних якостей, позитивно впливає на емоційну сферу дитини, являється сприятливим ґрунтом для становлення й розвитку дітей.

Відомий психолог О.Леонтьєв характеризує гру - драматизацію як своєрідну театральну дію своїм змістом і формою відповідає силам і можливостям дитини. У грі дитина не просто підкоряється своїй ілюзії, вона більше милується нею як своїм артистичним створінням, коли сама виконує у грі яку-небудь роль".

П.Рудик підкреслює, а це діяльність - не безпідставне фантазування", а творче втілення цього життя в ігрових образах, звичайно, в тій мірі й формах, які доступні дітям відповідно до їхніх вікових особистостей".

Отже, дитяча творчість особливо яскраво проявляється в іграх- драматизаціях. Сюжет і ігрові дії тут можуть бути визначені самим змістом твору, але способи реалізації ролей слід створювати і відтворювати в рухах, вестах, міміці, інтонації. Творчість дітей в цих іграх направлена на створення ігрової ситуації, на більш емоційне втілення взятої на себе ролі. Щоб діти добре змогли передати відповідний образ, у них варто розвивати уяву, вчити їх ставити на місце героїв твору, проникатися їх почуттями, переживаннями. Дитина повинна не тільки наслідувати в театральній діяльності, але й творити.

Маленькі діти - чудові актори: варто комусь одягти хоча в частину костюма, як він одразу входить в образ. Наше завдання, як вихователів, залучити дитину грати далі, повести в грі далі, даючи можливість зробити що-небудь по-своєму, дати можливість вибрати, тобто провити партнерську позицію.

Вистава - це гра. Тільки дорослі актори грають в ній на публіку, а маленькі цього не розуміють, для них природно грати для самих себе, задля самої гри. В дитячій виставі важлива творча участь дітей, не завчені за настановою дорослих слова, пісні, рухи, а вільний вибір, радість, інтерес, фантазія та винахідливість. Діти можуть танцювати, співати, читати вірші, виконувати ролі, але не для публіки, а для гри, задля участі в колективних діях, які приносять їм задоволення. Для цього дитину слід зацікавити сюжетом вистави, дати можливість самій вибрати роль, перевтілитися у сценічний образ, самій обрати костюм, танок, пісню. Під час виконання своєї ролі дитина має можливість сказати щось по - своєму, так, як (йому) їй подобається. Необхідно кожному запам'ятати сюжет вистави, щоб своєчасно включитися в дію вистави.

Малюки здатні до творчої діяльності ще в самому ранньому віці. Через творчість малята пізнають навколишній світ. Пізнаючи через світ казки, світ театру, що таке добре і що таке погано, діти навчаються добре відноситися до друзів, до батьків, до тварин. Тому вже в молодшій групі ми організовуємо різні види театру. Під час драматизації казки "Коза-дереза" діти імітують рухи тварин, уявляючи себе в цьому образі.

На заняттях і в повсякденному житті діти розігрують сценки із побуту наприклад з лялькою чи ведмедиком, до яких відносяться як до живих дітей, фантазують дії з ними.

Вихователь є активним учасником таких ігор, показує, якими різноманітними можуть бути інтонація, жести, рухи, постава. В результаті цього до кінця року діти оволодіють необхідними навичками для створення певного образу. Діти більш емоційно проявляють своє відношення до героїв.

В середній групі продовжуємо вчити дітей поєднувати в ролі рухи і слова, розвивати почуття партнера. З успіхом діти інсценізують казку "Солом'яний бичок". Діти самі приймають участь у створенні декорацій до казок. Після вистави ляльок залишають у групі для самостійної діяльності дітей і вони із задоволенням обігрують казку.

Залучаємо до ігор малоактивних дітей, драматизуючи твори, в яких найменша кількість дій, наприклад Н.Савойської "Де мій пальчик", потішку "Киця мура", лічилку "Сидить зайчик під липкою". Всі діти таким чином можуть проявити свою творчість.

В старшій групі ми навчаємо дітей самостійно знаходити способи образної виразності, продовжуємо розвивати почуття партнера, розуміти театральний образ як живу акторську дію з використанням засобів мовлення, міміки жестів, рухів, музики, танцю, співу, ідентифікувати почуття і вчинки персонажів з власними. Старших дошкільнят слід навчити навичками зображення позитивного та негативного образів персонажів, використовуючи музично-пластично-пісенний досвід у театралізації різних творів літературних жанрів.

Із старшими дошкільниками проводимо спеціальні екскурсії, прогулянки, спостерігаючи за навколишнім життям. Діти уважно спостерігають за поведінкою тварин, слухають спів птахів, звертають увагу на поведінку людей, відмічати особливості рухів, жестів, міміки, інтонації.

Для розвитку творчої уяви дітей пропонуються різні завдання, наприклад: "Уявіть собі море, піщаний берег, ми всі лежимо на теплому піску, загораємо. Швидко встали, підбігли до моря. Зараз будемо пірнати". Даємо завдання і такого характеру: "Пройдися як бабуся, як царівна" і т.д. В своїй роботі з дітьми використовуємо мімічні етюди, коли одна дитина розповідає, а інша показує за допомогою жестів і міміки те, про що говориться. Цікаві такі вправи з уявними предметами типу: "Уяви собі • м'яч, візьми його" і т.д. Цікаві ігри типу "Зроби фігуру", де діти включають свою творчу уяву.

Навчаємо дітей відгадувати і придумувати загадки: показати свого героя в руках спочатку без слів, потім зі словами, а всі повинні відгадати хто це був.

Продовжуючи роботу по розвитку творчих здібностей, ми звернулися до казок. Драматичний конфлікт, становлення характерів, емоційна наповненість, властива казкам, виразні і короткі діалоги, простота і наповнюваність мови, - все це створює умови для проведення ігор - драматизації.

Підготовка вистави будується по такій схемі:

Ми разом читаємо казку - сценарій, обговорюємо її, вибираємо, хто ким хотів би бути.
Малюємо по казці, малюємо ескізи костюмів персонажів, декорацій, ліпимо казку, моделюючи виставу в пластиліні.
Слухаємо музику і разом вибираємо музичні фрагменти для різних сцен вистави.
Створюємо необхідні костюми чи їх елементи, виготовляємо декорації, прикрашаємо приміщення, готуємо подарунки гостями.
Репетируємо, намагаючись вслухатись в музику, яка створює настрій, допомагає краще передати образ героя, створює необхідну атмосферу.

Діти можуть захотіти мінятися ролями. Можна використати ти таку форму вистави коли діти не говорять, а тільки діють, показують те, про що розповідає ведучий / - дорослий.

Під час вистави можна розігрувати справжню святкову атмосферу-роздавати білети, розносити на підносах солодощі гостям, при цьому звучить музика, панує свято. Вистави можуть бути поставлені і на свіжому повітрі. Тоді це особливе свято, а свято нам необхідне, тому, що свято - це радість, а без радості не може бути творчості, не може бути розвитку. Тільки тоді бутони маленьких сердець будуть розкриватися, із малюнків поступово будуть тікати чорні фарби, і діти будуть поспішати на зустріч з нами.

На формування особистості дитини вплив театралізованої діяльності величезний. Спілкуючись безпосередньо кожного дня із мистецтвом театру, діти навчаються бути більш терплячими один до одного, витриманими, зібраними. Театр формує у дітей ціле направленість, зібраність, взаємодопомогу.

Театральні імпровізації сприяють емоційному вихованню дітей, умінню вилити свою енергію, передати своє бачення світу. Завдання театралізованої діяльності, звичайно, не направлені на те, щоб виховати артистів - професіоналів, але ким би не були в майбутньому наші діти, ми віримо, що вони будуть творчо відноситися до своєї справи. Ми маємо надію, що доброту, щирість, чистоту думок і вчинків вони пронесуть через все своє життя. В людині завжди закладений творчий початок, і важливо його розвивати.