Ви увійшли як Гість | Група "Гості"
ОРГАНІЗАЦІЯ ВІДПОЧИНКУ ДІТЕЙ


У фізичному вихованні вагоме місце посідає організація відпочинку дітей: свята, розваги, піші переходи. Їх мета – активна участь дітей у запропонованому заході, розвиток фізичних якостей, рухової активності, виховання стійкого інтересу до рухової діяльності. Вони допомагають створити оптимальний руховий режим, який сприяє підвищенню функціональних можливостей організму, поліпшує працездатність та загартованість дітей.
Фізкультурні свята У системі фізичного виховання дітей дошкільного віку чільне місце посідають фізкультурні свята, спрямовані на комплексну реалізацію широ­кого кола  оздоровлювальних  та виховних завдань. Дослідження (Т. Осокіна, Е. Тимофєєва та ін.), які узагальнили багаторічний досвід їх проведення, свідчать  про позитивний вплив фізкультурних свят на виховання у дітей інтересу до активної рухової діяльності. Участь у фізкультурних святах сприяє виявленню самостійності та ініціативи у виконанні рухових завдань, досягненню кращих результатів в умовах змагань, вихованню дружби, наполегливості, відповідальності, дисциплінованості та інших морально-вольових якостей. Залучення батьків до безпосередньої участі у фізкультурних святах сприяє пропаганді фізичної культури  серед широких  верств населення і є однією з активних форм роботи педагогічного колективу дитячого садка і школи з батьками у питаннях  фізичного виховання. Фізкультурні свята проводять двічі-тричі на рік. Безпосередню участь у них беруть діти середньої, старшої та підготов­чої груп. Тривалість свята - не більше однієї години. Вона залежить від віку дітей. умов проведення та змісту програми свята. Доцільно проводити фізкуль­турне свято для дітей одного дошкільного закладу. Однак іноді допустиме об'єднання декількох груп старших дошкільників - двох-трьох дитячих сад­ків, які розташовані близько один від одного, спільно з учнями молодших класів. Організатори фізкультурного свята повинні потурбуватися про те, щоб усі діти брали активну участь у цьому заході: у виконанні гімнастичних вправ, іграх-естафетах та інших номерах програми. Найбільшу користь для зміцнення здоров'я та загартування дітей мають ті фізкультурні свята, які відбуваються на відкритому повітрі. їх можна проводити в різних природних умовах, різній місцевості, наприклад, не тільки на фізкультурному майдан­чику, а й на стадіоні, у парку, на березі моря (влітку). Від конкретного місця проведення свята залежать його тематика, структура, зміст та оформлення. Підготовку до свята починають зі складання програми, у якій розкрива­ють мету, дату, час та місце проведення, перелік номерів: парад учасників. масові гімнастичні виступи, змагання з різних видів вправ та ігор, конкурсів: визначають відповідальних за підготовку і проведення свята (серед них завідувач або методист, вихователі груп, учителі початкових класів. Музичний керівник, медФична сестра, члени батьківської ради встановлю­ють кількість учасників свята, із яких вони груп; вирішують хто із запро­шених (школярів-спортсменів) бере участь у показових виступах (художня гімнастика, акробатика), визначають склад суддівського журі, яке підбиває підсумок змагання та нагороджує учасників свята. Одним з важливих розділів роботи при підготовці до фізкультурного свята є розробка сценарію. В основу його повинні бути покладені програмові та методичні вимоги, які висувають щодо фізичного, естетичного, мораль­ного та гігієнічного виховання дошкільників. Складаючи сценарій, потрібно намагатися, щоб зміст свята був цікавим, створював можливість активної участі в ньому всіх дітей, сприяв появі радощів та задоволенню усім присут­нім дітям і дорослим. Зміст свята значною мірою залежить від пори року та конкретних умов. в яких його проводять. Так, якщо свято відбувається у теплу погоду на фіз­культурному майданчику, до його змісту входять масові виступи дітей, які потребують значного простору для гімнастичних вправ, ігор-естафет з бігом, стрибками, катанням наввипередки на велосипедах або самокатах, веселих атракціонів (біг у мішках, перетягування канату тощо). Якщо свято проводять узимку (де є сніг), то добирають рухливі ігри та вправи, які можна виконувати, застосовуючи санки, лижі та ковзани.       У розробці сценарію свята враховують основну його ідею, девіз, під яким його проводять: "Веселі старти", "Олімпійці серед нас", "Спритні, швидкі, сміливі". Наприклад, якщо свято проходить під девізом "Здрастуй, зимонько!» головним завданням його є пропаганда користі холодного повітря, як важливого засобу зміцнення здоров'я та загартування, виховання в дітей інтересу до катання на санках, лижах або ковзанах  та рухливих ігор.         У програму  такого свята потрібно ввести катання на санках з виконанням ігрових завдань ("Хто далі проїде?", "Влучи у ціль" тощо), ігри-естафети на лижах або ковзанах з елементами гри у хокей (ведення шайби, кидки ключкою шайби у ворота), змагання між командами - "Хто швидше зробить снігову бабу та ін. На зимовому святі діти не співають та не промовляють вірші, однак, музика, звернення до них ведучого (у віршованій формі) створюють емоційне піднесення та святковий настрій. Фізкультурне  свято влітку на майданчику або в залі проводять орієнтов­но за такою схемою:   - відкриття свята, парад учасників під святковий марш, привітання команд; - виступи учасників свята з гімнастичними вправами; - змагання між командами, ігри-естафети, атракціони, сюрпризний момент; - завершення свята, підбиття підсумків, нагородження, закриття свята.        З метою створення урочистої атмосфери бажано яскраво оформити фізкультурну залу або територію майданчика. У приміщенні дитячого садка та майданчику розвішують різноколірні кульки, ліхтарики, гірлянди, плакати з написами на спортивну тематику, встановлюють прапорці тощо. Територію ділянки підмітають, посипають піском, зелені насадження поливають. Узимку майданчик прикрашають сніговими фігурами відомих дітям тварин, розчищають від снігу доріжки, заливають ковзанку тощо. У святковому оформленні приміщення та території закладу освіти поряд з педагогами та батьками активну участь беруть старші діти. Для відкриття добирають виразну урочисту музику, для параду - бадьорий марш. Музичний супровід різних виступів дітей повинен відповідати їхньому характеру: виконання гімнастичних вправ супроводжують ритмічною або повільною музикою, ігри-атракціони - веселою, бадьорою. Запис музичних творів свята найкраще зробити на аудіоносії та забезпечити своєчасну її трансляцію. Важливу роль у проведенні свята відіграє ведучий. Ним може бути ви­хователь (інструктор з фізичної культури), музичний керівник або методист дитячого садка. Він повинен добре знати сценарій свята, послідовність виступів його учасників, чітко пояснити завдання командам, бути активним. винахідливим, швидко знаходити вихід з різних ситуацій. Протягом усьо­го свята ведучий активізує кожного з учасників, своєчасно підбадьорює малоактивних дітей, використовуючи для цього гумор та жарти. У процесі керівництва святом обов'язковим є підтримання контактів ведучого із суддівським журі, до якого входять завідувач дошкільним закладом або ме­тодист, хтось з батьків, запрошених гостей. Члени журі повинні бути уваж­ними, доброзичливими та об'єктивними. Під час аналізу результатів змагань між командами в іграх і атракціонах необхідно зазначити про старанність дітей, чітке виконання ними правил. Також необхідно турбуватися про підтримування дружніх стосунків між до­шкільниками та учнями, запобігати випадкам неповаги, недоброзичливості до своїх товаришів, зазнайства. Свято розпочинають з урочистої частини - виходу учасників на фізкультурний майданчик або в залу, шикування, привітання керівника за­кладу освіти або представника інших організацій (спортсмена-ветерана, представника заводу та ін.). Відкриття завершують підняттям прапора зма­гань та парадом учасників. Після урочистої частини проводять показові виступи дітей, які виконують гімнастичні вправи (10-12 вправ) з різними предметами: обручами, м'ячами, вимпелами, різноколірними стрічками та прапорцями. Після виконання цих вправ дітей об'єднують в однакові за кількістю учасників команди і розпочинають змагання між ними. Неабиякий інтерес викликають у дітей ігри-атракціони: удари по м'ячу ногою із зав'язаними очима, зрізання ножицями підвішений на мотузці предмет із заплющеними очима; бігу мішках, перенесення кульок у ложці - хто швидше тощо. Між командними змаганнями запрошені на свято (гімнас­ти, акробати та ін.) проводять показові виступи. Створенню святкового настрою сприяє "сюрпризний момент" - раптова поява лікаря Айболита, Чебурашки, Котигорошка, Нептуна та інших казкових героїв,  їх спілкування з дітьми, участь у танцях та іграх дає учасникам свята багато радощів та задоволення. Наприкінці підбивають підсумки свята, проводять нагородження, загальний танок або танці та парад його учасників. Команда-переможець проходить коло пошани й опускає прапор змагань. Якщо у святі беруть участь батьки разом зі своїми дітьми, нагородження може  бути не тільки за успіхи в індивідуальних змаганнях, а й за перемогу сімейної  команди. Нагородження переможців може бути пам'ятними вимпелами або медалями, солодкими призами. Бажано також відзначити дітей, які  брали  активну участь у підготовці та проведенні фізкультурного свята. Успішне  проведення свята - це результат спільної роботи з фізичного виховання  дітей й усього педагогічного колективу дошкільного закладу.
Фізкультурні розваги У кожній віковій групі дошкільного закладу проводять фізкультурні розваги двічі-тричі на місяць. Їх планують на другу половину дня у приміщенні та на майданчику (залежно від пори року та погодних умов). Зміст фізкуль­турних розваг складають рухливі ігри, вправи та ігри спортивного характе­ру, вправи на фізкультурних тренажерах. Планування фізкультурних розваг здійснює вихователь (інструктор з фізичної культури) відповідно до рухової підготовленості дітей, наявності фізкультурного інвентарю та обладнання. Головна мета педагога під час проведення фізкультурних розваг - створити у дітей радісний настрій, удо­сконалити їхні рухові вміння та навички у невимушеній ігровій обстановці, залучити до систематичного виконання фізичних вправ. Окрім того, під час розваг діти поводяться більш вільно, ніж під час занять з фізичної культу­ри, і ця розкутість дозволяє їм рухатися без зайвого напруження, виявляти творчість у руховій діяльності. У молодшій та середній групах дошкільних закладів планують рухливі ігри або ігрові завдання, які викликають у дітей емоційне піднесення: хто точніше прокотить м'яч у ворітця, добіжить до кубика і покладе його в кошик.  Значне місце тут посідають рухливі ігри сюжетного характеру, в яких бере участь уся група. У старших групах дітям пропонують змагання на ліпше виконання фізичних вправ. Наприклад, виконати чітко лазіння по гімнастичній стінці або драбинці в різні способи, влучити м'ячем у ціль, якомога довше постри­бати зі скакалкою тощо. До змісту розваг входять ігри-атракціони, а також змагання між командами в іграх спортивного характеру (футбол, баскетбол. хокей). Тривалість фізкультурних розваг залежить від віку дітей і складає 30-50 хвилин.
Пішохідні переходи Прогулянки за межі дитячого садка на природу (пішохідні переходи) здійснюють у першу половину дня.   Пішохідні переходи являють велику цінність для зміцнення здоров'я ді­тей 4—7 років і формування рухових умінь та навичок бігу, ходьби, метання, підлізання, стрибків та інших рухів. Рухова діяльність у поєднанні зі сві­жим повітрям, сонцем підвищує захисні реакції організму дітей, загартовує їх. Навколишня природа, різноманітні враження збагачують знання, вихову­ють естетичні почуття дітей. Під час проведення пішохідних переходів необхідно вчити дітей дотриму­ватися дисципліни та ознайомлювати їх з правилами дій пішоходів на вулиці. Дітям пропонують ходьбу та біг між деревами, переступання через гілки, пеньки, канавку; підлізання під низько опущені гілки дерев або чагарників: стрибки з пеньків, підстрибування з діставанням гілок дерев, кущів; метан­ня шишок, каштанів у ціль (дерево, пеньок) або на дальність. На лузі: ходьба та біг по траві з високим підніманням стегна; перестрибу­вання через купинка або невисокі кущики; ходьба босоніж по траві тощо. На березі водойми (річки, озера): ходьба та біг по піску, гальці; ходьба. ступаючи "слід у слід", метання каміння у воду, стрибки у довжину та висо­ту з місця на піску. В усіх вікових групах під час пішохідних переходів доцільно проводити рухливі ігри та ігрові вправи. У старших групах виправдовує себе проведен­ня ігор, які об'єднані єдиним сюжетом: "Мисливці", "Мандрівники". "Слі­допити" та ін. На маршрутах грають в ігри: "Пошукаємо лисичку", "Знайде­мо грибок", "Якого листя більше", "Відшукаймо зайця" тощо. Узимку переходи для старших дошкільнят планують з використанням лиж та санок. Діти можуть іти пішки до місця, де є гірки, з яких вони кататимуться. Необхідним моментом в організації пішохідних переходів є дозування наван­таження на організм дітей і правильна регламентація їхньої рухової діяльності з урахуванням стану здоров'я. Так, рухова активність ослаблених дітей на маршруті складає 10-15 %, здорових-20-55 % загального рухового режим). Отже, регулярне проведення пішохідних переходів дозволяє значно підвищити руховий режим дошкільнят у цей день, покращити рухову підго­товленість та дає дітям естетичне задоволення від спілкування з природою.
Канікули Двічі на рік (на початку січня та наприкінці березня) організуються канікули тривалістю один тиждень, які мають на меті забезпечити актив­ний відпочинок дітей, сприяти їх оздоровленню та зміцненню організм} в єдності з емоційно-позитивним станом психіки дошкільників. Під час канікул заняття, пов'язані з розумовою діяльністю дітей, у дошкільному закладі замінюють різними організаційними формами фізичного вихо­вання (ранкова гімнастика, щоденні заняття з фізичної культури то­що) та значно збільшують час перебування дітей на свіжому повітрі. У тих регіонах, де є сніг, узимку, під час прогулянок діти катаються на санках, лижах, ковзанах. Навесні проводять рухливі ігри, вправи та ігри спортивного характеру. За сприятливих погодних умов можна провести пі­шохідний перехід за межі дитячого садка. Організація оздоровлювальної фізкультурно-масової роботи під час канікул потребує від вихователя продумування та планування на цей період усіх основних форм фізичного виховання дітей своєї групи. Кожен день канікул повинен проходити цікаво. Із цією метою потрібно удосконалювати форми та методи оздоровлювальної роботи протягом дня. Вихователь може спланувати "День ігор" або "День здоров'я". Наприклад, у «День ігор" організують різні види ігрової діяльності дітей. Добирають різноманітні за спрямованістю, завданнями та формою рухливі, сюжетно-польові народні ігри. Для дітей старших груп цікаве проведення "Дня туриста". У цей день одразу ж після сніданку діти йдуть у похід за межі дитячого садка або беруть участь у цікавій екскурсії. Ефективне проведення канікул залежить від чіткого планування роботи г фізичного виховання під час канікул та творчого підходу вихователя до змісту фізкультурно-оздоровлювальних заходів на щодень.
Завдання з фізичної культури додому Завдання з фізичної культури з метою виконання у домашніх умовах визначає  вихователь для того, щоб створити оптимальний руховий режимдля  дитини вдома.  До цих завдань входять: -          обов'язкове виконання ранкової гімнастики, особливо у вихідні та святкові дні; -           виконання фізичних вправ під контролем батьків та разом з ними під час прогулянок. Для реалізації спільних завдань з фізичного виховання у дошкільному навчальному закладі та сім'ї педагоги проводять групові консультації для батьків, під час яких можна розучити з ними комплекси ранкової гімнастики, показати та розповісти про навчання дітей ходьби на лижах, катання на ковзанах, велосипеді під час спільних прогулянок тощо. Регулярне виконання домашніх завдань з фізичної культури дає змогу формувати у дітей стійку потребу до щоденного виконання фізичних вправ у їхньому повсякденному житті.  
Гімнастика пробудження        Гімнастика після денного сну знімає залишки гальмування в корі півкуль головного мозку і налаштовує дитячий організм на активну і продуктивну діяльність, впливає на стан постави і склепіння стопи завдяки податливості рухового апарату дитини одразу після відпочинку. Для проведення в дошкільному навчальному закладі доцільні такі її види (на вибір): гігієнічна гімнастика після денного сну, повітряні ванни в русі, коригуючи гімнастика.      Проводять гімнастику після денного сну в усіх вікових групах після поступового підйому дітей із дотриманням спокійної обстановки й відповідних гігієнічних умов: у спальній кімнаті (на ліжках або біля них), з виходом до групової кімнати чи зали (у близькості до групи). До комплексу такої гімнастики обов’язково входять загальнорозвиваючі вправи на різні м’язові групи (зі зручною зміною вихідних положень) та спеціальні вправи для формування стопи і постави. Повітряні ванни в русі – це та ж сама гігієнічна гімнастика в поєднанні з повітряними ваннами, що передбачають поступове зниження температури повітря у приміщенні під час її проведення відповідно до встановлених норм загартування.     Коригуючою вважають такий вид гімнастики після денного сну, що проводяться для корекції (виправлення) порушень постави, плоскостопості. Комплекси мають спеціальні вправи для профілактики 9виправлення лордозів, сколіозів, кіфозів, сутулості тощо) та стопи. Особлива увага приділяється використанню у вправах великого та дрібного фізкультурного обладнання та інвентаря, добору допустимих вихідних положень для тулуба, рук, ніг.   Методичні рекомендації до організації ранкової гімнастики Ранкова гімнастика проводиться відповідно вимог чинних освітніх програм та режиму дня. Тривалість ранкової гімнастики в групі раннього віку  – 4 – 5 хвилин, у молодшій групі – 5 – 6 хвилин, у середній – 6 – 8 хвилин, у старшій – 8 – 10 хвилин. Основними умовами її ефективності є: вільний доступ свіжого повітря, раціональний одяг дітей та педагога, достатня кількість фізичного навантаження (кількість і послідовність вправ, зміна вихідних положень, темп виконання, регулювання дихання, чіткість пояснень, команд тощо). Особливості проведення визначаються віком дітей, специфікою роботи групи та місцем проведення.
    Навчайте дитину до горшика   (поради батькам дітей раннього віку)  
 
Рано чи пізно у кожній родині, де є маленька дитина, виникає питання: як привчити дитину до горщика. Колись батьки прали пелюшки та штанці, тому й привчали дитину до «дорослого життя». З появою памперсів Ви не поспішаєте садити дитину на горщик. Але надмірний поспіх також не дає позитивного результату. 
Не вимагайте від дитини, щоб вона просилася на горщик раніше, ніж сама буде готова до цього. Передчасне настирне привчання часто провокує у дітей виникнення впертості і, навіть, неврозів.  Першою ознакою того, що малюк почав контролювати свій сечовий міхур є сухий памперс після денного сну чи довгої прогулянки. Якщо Ви вирішили, що вашій дитині пора ходити на горщик, перш за все наберіться терпіння. Комусь вистачить і місяця, та є діти, яким потрібно набагато більше часу.  Не тисніть на дитину!  Якщо вона сходила на горщик, похваліть її. Якщо ж на неї спіткала невдача, ставтеся до цього спокійно. Звичайно, можна звернути на це увагу, але ні в якому разі не сваріть та не соромте дитину.  Спробуйте спочатку садити маля на кілька хвилин. Обов'язково переконайтесь, що горщик теплий, щоб не відлякати дитину.  Не примушуйте сідати на горщик, якщо дитина протестує. Пограйтеся: посадіть на горщик іграшку. І не прибирайте горщик далеко, ніби це якійсь непристойний предмет. З цієї ж причини краще привчати дитину до горщика в її кімнаті, а не в туалеті.
Іноді батьки вважають, що дитина робить «це» у штанці на зло.  Таке буває, коли батьки хочуть занадто контролювати малюка і він виражає свій протест. Можливо, Ви занадто суворо ставитеся до цього, караєте дитину. Щоб такого не було, треба набратися якомога більше терпіння і приділяти більше уваги дитині.