Освітні завдання:

Продовжувати вчити дітей складати колективну сюжетну картину із окремих частин, використовуючи нетрадиційні форми зображувальної діяльності ( малювання кольоровою манкою ). Узагальнити уявлення дітей про зиму та зимові явища.

Розвивати у дітей образне сприймання, відчуття композиції, творчу уяву, дрібну моторику рук, вміння орієнтуватися у просторі під час створення сюжетної картини.

Виховувати любов до природи, охайність, працелюбність, бажання працювати колективно та викликати задоволення від результатів своєї та колективної роботи.

Матеріал: ватман білого кольору, готові форми( ялинок , диких тварин,хмарки, сонечко) ,клей, пензлики, серветки, клейонки, таці на кожну дитину.

Хід заняття:

Вихователь: Сьогодні мені наснився дивний, казковий сон. Але події в ньому дуже заплутані. Хочете дізнатися, що то був за сон? (Відповіді дітей.) Тоді я вам розповім. А ви допоможете мені його розплутати. (Звучить таємнича музика.)

Вихователь. Сон чарівний, сон казковий,

Ти прийди до мене знову:

У барвистому вбранні,

На зірчастому коні.

Отже, слухайте мій сон: сниться мені наш дитячий садок. Ми з вами граємось на майданчику. Раптом я бачу красуню-королеву у сніжно-білому вбранні. Вона підходить до нас, вкриваючи все навколо себе холодною, білою ковдрою. Діти, як ви гадаєте, хто ж вона, ця красуня? Чому ви так гадаєте? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Так, я згодна з вами. А що ви знаєте про зиму? Яка вона?

(Діти відповідають, використовуючи вірші.)

Діти. Зима! Зима! Усякий знає,

Вона казковою буває.

Мороз у лід озера кута - Зима тоді, всі кажуть, люта.

І особлива, і чарівна,

Як королева чи царівна.

А вранці іній - от обнова!

Яка зима у нас казкова!

От випав сніг. Яка обнова!

Зима тоді така чудова!

Міста чистенькі, білі села - Зима і радісна, й весела!

Вона буває і серйозна,

Суха і вітряна, й морозна.

А як насуне хмара сива,

Зима, по-своєму, красива.

Гілок під інеєм не видно,

Тоді вона, звичайно, срібна.

Зима буває дуже гарна,

То сонячна, то, часом, хмарна!

Вихователь. Так, діти, зима буває досить різною. Яка ж вона загадкова...

(Звучить загадкова музика й входить Зима.)

Зима. Добрий день, любі діти. Я почула як ви про мене багато

знаєте і вирішила прийти до вас у гості із чарівного сну вашої виховательки. У подарунок я принесла вам сніжку (посипає дітей «сніжком»).

Вихователь. Мені здається, що Зима засумувала.

Зима. Сумно мені, бо пригріє сонечко тепліше, стане тепло і сніг

розтане, а мені прийдеться йти. Піду я і всі про мене забудуть. Забудуть про красу мою срібну і про розваги. Тому і сумно мені.

Вихователь. Ні, не забудуть тебе люди. А щоб Зима не сумувала,

давайте, дітки, створимо зимову чарівну картину, на якій сніг ніколи не розтане. А коли зима піде від нас, ми будемо на них дивитися і згадувати про чарівну пору року, про її красу.

(Діти погоджуються з пропозицією вихователя.)

Вихователь. Тоді я пропоную вам перетворитися в майстрів-

чарівників, зайняти робочі місця за вашим бажанням і почати працювати.

(Діти займають робочі місця. Починається самостійна робота дітей під тиху спокійну музику. Вихователь проводить індивідуальну роботу з дітьми, які потребують допомоги. Діти за допомогою приготовленого матеріалу виконують окремі фрагменти картини й складають картину цілком.)

Зима. Дякую вам, діти. Ви намалювали гарну картину. Тепер я впевнена,що ви про мене не забудете. Ви добре попрацювали.

Вихователь. Зимонько, а наші діти ще знають пісеньку про тебе. Ось послухай !

Пісня « Зимонька-зима»

Зима. До побачення, малята! Ще раз дякую за веселу зустріч. (Зима йде.)

Вихователь. Я теж дякую вам, малята, за те, що ви допомогли мені зрозуміти мій сон й гарно впоралися з роботою.

Підготувала та провела вихователь Колосова Ю.В.