Ви увійшли як Гість | Група "Гості"
Головна » Статті » Методичні рекомендації і поради » Методичні рекомендації і поради

Умови духовного виховання дітей дошкільного віку

«Умови духовного виховання дітей дошкільного віку»

Чим раніше почнеться ця робота, тим ефективнішою вона буде, адже діти набагато ближчі до Бога, ніж дорослі, Чистота і безпосередність малюка засвідчують зверненість дитячої душі до Творця. На наявності у дитини релігійного Інстинкту, Божественного начала і мають грунтуватися її духовне виховання, духовний розвиток.

Умови духовного виховання дітей дошкільного віку:

  • зберегти в дитячій душі Божественну благодать, закладену від народження довіру до Господа, прийняття Мого Законів, А коли малюк усвідомить своє буття, його треба навчати не тільки зберігати благодать, а й збільшувати її дари, жити за Божими Законами.

підтримувати в дитині духовне начало. Дух є подих Бога в людині.

Він освітлює життя, дає всьому сущому силу, потрібну для того, щоб набути духовності. Дієвість Духа виявляється у страсі Божому (у відповідності з розумом), у совісті (у відповідності з волею) і в молитві (у відповідності з почуттями). Страх Божий народжує молитву та очищує совість. Совість — це внутрішній закон, який допомагає людині судити про позитивне чи негативне у своїх учинках, поведінці, про міру їх чесності та справедливості.

  • прилучення дитини до Божественного щастя на землі якомога раніше, коли дитина ще нічого не знає про зло, є чистою і довірливою.
  • показувати красу природи, створеної Господом слухати духовну музику,
  • читати високохудожні літературні твори.

вчити дитину радіти життю, кожному новому дню, і щиро дякувати Богові за все.

  • дитину треба якомога раніше навчити прагнути до Правди І Добра, творити їх,

уникати й соромитися зла і неправди, виховувати на засадах справедливості, милосердя.

  • дорослі мають бути прикладом для дітей, робити добро самі й спрямовувати малих на такі його прояви, як чемність, співчуття, милосердя, поступливість, терпіння,

- читання Біблії. Для читання дітям краще використовувати ілюстровану дитячу Біблію.

Дитину змалечку слід навчати таких християнських чеснот, як покора, скромність, щедрість, чесність, наполегливість, доброзичливість, поміркованість, справедливість, лагідність, працьовитість, вірність, довіра. А також застерігати від таких гріхів, як нечесність, гордість, гнів, заздрість, крадіжка, наклепництво, пліткарство, непослух, розбещеність, обжерливість тощо. Добре, коли дитина вивчить напам'ять вірші з Послання до Галагів, в яких апостол Павло згадує про "плоди Духа". Це "любов, радість, мир, довготерпіння, милосердя, доброта, віра, покірливість, здержливість". У Біблії подано десять Заповідей Божих, перші чотири з яких указують, яким має бути наше ставлення до Бога, у решті Заповідей ідеться про наші взаємини з ближніми. Постає закономірне питання, ж організувати духовне виховання дошкільнят на засадах християнської педагогіки, враховуючи те, що освіта в Україні має світський характер.

Є кілька шляхів здійснення духовно-релігійного виховання малюків і дошкільнят. Перший і найголовніший з них: створення сімейного осередку духовності. Для цього дитяча Біблія має стати настільною книгою в родині. Яскраві й доступні ілюстрації до біблійних текстів не можуть не привернути увагу дитини, не викликати в неї нескінченних запитань, відповіді на які містяться в Біблії. Відомо, що дитину досить рано, уже в 3-4 роки цікавить походження людини й Всесвіту. Допитливість синів і доньок батьки можуть задовольнити за допомогою доступного переказу історії творіння, поданого в дитячій Біблії. Саме в родині дитина має навчитися Молитви Господньої "Отче наш". Важливо пояснити значення кожного слова молитви, щоб дитина промовляла їх свідомо і щиро.

Кожна дитина має усвідомити, що молитва — це наша розмова з Богом. Бог — наш небесний Отець, а ми Його діти. Ми щиро любимо Його. А діти, які люблять свого Отця Небесного, люблять і розмовляти з Ним. Ось чому ми молимося. V молитвах ми прославляємо Бога як нашого Творця, дякуємо за все, що Він нам лає. та просимо про найсокровенніше.

Саме батьки повинні пояснити дитині, що молитися треба часто — вранці та ввечері, перед навчанням і після, перед будь-яким заняттям, роботою, їдою, у скрутних ситуаціях, дякуючи Богові і просячи Його допомогти діяти правильно, чесно.

Другий шлях сенсибілізації духовного розвитку дошкільнят — це вивчення Біблії в недільних школах, що працюють при церквах і християнських організаціях, в гуртках у дошкільних закладах, школах, Позитивний досвід роботи таких гуртків для малят склався в багатьох регіонах України, зокрема на Одещині. Для дітей створено яскраві релігійні підручники і навчальні посібники, розраховані на 36 уроків. Вони розкривають дітям у доступній для них формі сторінки Слова Божого. Ось лише деякі назви тем уроків: "Біблія —Книга Життя", "Бог —Творець Світу", "Добро і Зло", "Любов Ісуса до дітей", "Живи за Заповідями Бога", "Ісус —Добрий Пастир", "Ісус навчає, як треба молитися".

Розпочинається такий урок здебільшого з розгляду ілюстрацій та читання дітям доступної і цікавої розповіді з конкретними висновками. Наприклад: запам'ятай християнські чесноти і гріхи, плоди Святого Духа і Заповіді Божі. На кожному уроці дітям пропонують завдання різного типу: запитання, вправи, бесіди, розігрування морально-етичних сценок, спів духовних пісень, розмальовки. Дають дітям і домашні завдання: вивчити напам'ять віршики, коротенькі дитячі молитви.

Заняття у цих гуртках відбуваються у присутності батьків або з їхнього дозволу. В цьому ми вбачаємо можливість поєднати перший і другий шляхи духовного виховання дитини. Третій шлях духовного виховання дітей — це прилучення вихованців дошкільних закладів до державних релігійних свят, таких як Різдво Христове, Великдень. У процесі підготовки до Свята вихователька зачитує оповідання з дитячої Біблії, з релігійних підручників, складених за змістом Слова Божого, показує Ілюстрації. Діти виконують різні види практичних робіт: розмальовують писанки, готують костюми до християнських свят, іграшки для різдвяної ялинки, подарунки для рідних. Тут теїзм, за С. Русовою, виступає в усій своїй красі і відповідає тому настрою дітей, в якому зливаються естетичне, духовне і релігійне". Усе це має проходити в дошкільному закладі вільно, природно, без примусу, невимушено. Та найбільший емоційний заряд отримують від святкового дійства. У нас, українців, — писала С. Русова, — релігія ше дуже пов'язана з любов'ю до природи, як у кожного народу-хлібороба, і тим вона близька дитячій душі, дає глибокі переживання невимовної краси. При цьому важливо, щоб малята усвідомлювали: Творцем прекрасної природи є Господь. Радіючи її красі, приймаючи дари лісів, морів, луків, збираючи врожай, ми дякуємо Господу, який дав нам усе це. '"І тоді линуть подячні співи до самого неба і маленькі рученята простягають вгору свої пучечки-букетики з усяких трав", — образно писала С. Русова.

В дошкільному закладі доцільно також проводити групові заняття у формі бесід на морально-етичні теми, які, також прилучають дітей до християнських чеснот. Отже, релігія для дитини поєднується з естетичними й етичними переживаннями. Соціальний бік релігійного виховання виступає у спільних християнських святах. Настрій дитини, в якому поєднуються релігійне, естетичне і національно-патріотичне почуття, може стати грунтом для розвитку в неї високої Ідейності та любові до свого народу.

Категорія: Методичні рекомендації і поради | Додав: StasKO (2014-12-27)
Переглядів: 938 | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: