Святий Миколай - Сценарії - Каталог файлів - Дошкільний навчальний заклад №27
 
П`ятниця
2014-08-01
11:46 AM
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Мій сайт
Головна Реєстрація Вхід
Каталог файлів »
Меню сайту

Категорії розділу
Як нас знайти [1]
Конспекти занять [8]
Інноваційні технологіїї [1]
Консультацїї для батьків [12]
Готуємось до школи [7]
Консультації музкерівника [2]
Сценарії [2]
Електрона бібліотека [2]

Міні-чат
200

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 140

Статистика

Онлайн всього: 0
Гостей: 0
Користувачів: 0

Головна » Файли » Сценарії

Святий Миколай
2013-02-13, 4:38 AM
Святий Миколай
 
Дійові особи:
Ведучий
Діти
Св. Миколай
Два чортики
Два янголи
Тарасик
Миколка
 
Дія перша
Ведучий:
Іде Св. Миколай полями й лугами, а за ним поспішають ангели, що несуть дарунки для добрих та чемних дітей. Ходить Св. Чудотворець по всіх-усюдах, минає хати, загороди, міста й села, благословляє і потішає бідних і нужденних.
Святий Миколай: Вітаю вас, діточки! Мені розказали мої янголи, що всі ви розумні і чемні були: у школі вчились, батькам допомагали і рідною мовою скрізь розмовляли. Хоч часом на зле вас чорти підмовляли, та ви їх молитвою повідганяли і чемно зустріли мене цього року. Ви діти чудові, чудові нівроку. Тож пильно учіться, до школи ходіть, свою Україну шануйте й любіть.
Любіть її вірно, свою Україну, - і я вас ніколи й ніде не покину. Ану, йдіть до мене, мої янголи – а що там ви дітям у дар принесли?
Зявляються два янголи. Один несе тоненьку книжечку, а другий – товстелезну.
1-й янгол: Ох, я втомився. Ця книжка така товста, що крила відпадають.
2-й янгол: Так, деякі діти до останнього дня посилали Святому Миколаєві листи і навіть телеграми.  Усі пишуть, що чемні, але чи це справді так?
(Звертається до дітей). Ми ходимо поміж вами й перевіряємо, чи ви справді були чемні. І все записуємо до книжки.
1-й янгол: В одній книжці – добрі діла (показує тоненьку книжку). А в отій – гріхи, грішки й усякі збитки.
2-й янгол: То це я гріхи ношу? Недарма ж моя ноша така тяжка, що я вже двічі з неба впав. Але тут щось не так: не може бути, щоб наші українські діти були такі нечемні. Дивись, скільки у нас добрих дітей – ось вони сидять (показує на зал), а нечемних зовсім мало. Та й тих ми ще перевіримо й, може, викреслемо з поганої книги.
1-й янгол: Добре вже, добре, ходімо ж кінчати свою роботу. (Виходять)
Зявляються два чортики.
1-й чортик: Ой, як тут холодно! (Цокотить зубами). Я змерз, як чорт.
2-й чортик: Так, у нашій прекрасній батьківшині, Пеклі, дуже тепло.
1-й чортик: Еге ж, часом аж гаряче. Я радий часом вирватися з пекла й поблукати по світу.
Брикають по сцені.
2-й чортик: Не забувай , що ми сюди послані у важливій справі. Наш голова Пекельного союзу дав наказ наловити якнайбільше грішників.
1-й чортик: А як не наловимо, то пан Сатана нас самих на гарячу сковороду посадить. Або вижене з роботи й не дасть нам нашої улюбленої їжі – гарячої смоли.
2-й чортик: Ой, не згадуй! Тут ніде її нема, я вже зголоднів. Попросив одного разу смоли в Івасика, а він сказав, що такого тут ніхто не їсть. Він дав мені шматок жуйки, і я нею ледве не подавився. І як діти таке паскудство їдять?
1-й чортик: Тихо, тихо, ось діти йдуть. Може, серед них є нечемні? На кожного нечемного ми приготуємо різку в подарунок.
Виходять діти.
Івась: Миколко, сьогодні до нас Святий Миколай прийде!
Миколка: Еге ж. Він чемним дітям подарунки принесе.
Івась: А ти був чемний?
Миколка: Так! А ти?
В цей час із-за сцени підкрадаються чортики і стають за спинами хлопчиків.
Івась: Так. І буду чемний до самого Різдва, а потім- побачимо.
Чортики підстрибують з радощів.
Миколка: А я намагаюсь увесь час бути добрим. Мене назвали Миколкою на чести Святого Миколая, тому я мушу бути завжди чемним.
1-й чортик: (підштовхує Іванка): Скажи йому нечемне!
Івасик: Тільки дурень може бути вічно чемним!
Миколка: Що ти кажеш? То виходить – я дурень?
2-й чортик (підштовхує Івасика): Покажи йому язика!
Івасик показує язика. 2-й чортик підкрадається до Миколки.
2-й чортик: Бачиш, який він! Чого ж ти стоїш? Бий його!
Миколка: О ні, ми з ним друзі, битися не можна, та ще в такий гарний день.
1-й чортик (звертається до залу):
Ану, котрих я маю брати?
Диви, як заступились батько й мати –
Цілують і пестять, по голівці гладять.
А виросте яке? Батькам на радість,
А чи мені на втіху?
Не скажите колись: «О лихо, лихо!
Зросло дитя – іде поділась щирість?
Ні слова доброго, ні в домі миру?»
Миколка: А це хто? Ти часом не Чортик? Моя бабуся казала, що чорти бояться хресного знамення. Ось я тебе перехрещу!
Чортики: Ой, не роби цього! Ой-ой-ой!!!
Втікають. Входить Святий Миколай, звертається до Івасика:
Святий Миколай:
Ти, дитинко моя мила,
Маєш тут, що заслужила, -
Я до тебе загостив
І дарунок тут лишив.
Що не слухали ви тата,
Ані мами, ані брата,
Тому різку, як той кай,
Дає Святий Миколай.
Святий Миколай:
Мамусиній господині,
Що порядок любить все,
Даруночки несу нині,
Бо дитина на них жде.
Ой голубко моя, крале,
Слухай маму все свою –
То не тільки книжку й лялю,
А й цукерку принесу.
Дарує дівчинці книжку й ляльку.
 
Дія друга
На сцені намальована хата. Біля неї сидить хлопчик.
 
Ведучий: Так зайшов Миколай до села, в якому під сами лісом стоїть хата. На порозі сидить хлопчина-сирота. Він не показував по собі великого розуму – робив що йому казали робити, але й ся робота йшла йому мляво. Одно лиш його захоплювало. Побачить, бувало, що якась мати пестить і цілує дитину, малий Тарасик біжить мерщій туди, відкриває очі й уста і так вдивляється в матір, наче б йому очі хотіли вискочити. Підходить Святий Миколай під хату, а Тарасик навіть шапки не здіймає.
Святий Миколай: Що ж ти, Тарасику, мене не пізнаєш?
Тарасик: Чому ні, тільки я Вас визирав з неба, а Ви тим часом прийшли із села.
Св. Миколай посміхається.
Святий Миколай: Скажи мені, Тарасе, чим тебе маю обдарувати, може, шапкою, одягом, чобітьми?
Тарасик: Ні.
Святий Миколай: Може, тобі дати їжі такої, щоб ти не був ніколи голодний.
Тарасик: Ні...
Святий Миколай: А може, ти хочеш грошей багато?
Тарасик: Також ні.
Святий Миколай: Скажи-но, Тарасику, щиро, що ти хотів би мати, адже я й для тебе приніс дарунків, бо ти нічим не прогнвав Бога.
Тарасик падає на коліна і шепче несміливо.
Тарасик: Я хотів би, Святий отче Миколаю, щоби мене хтось хоч раз в житті попестив і приголубив, як мати свою дитину.
Ведучий: Засумував Святий Миколай і не сказав ні слова. Любов матері – се якраз єдина річ, якою він не міг нікого обдарувати.
Янгол: Отож, любі діти, поважайте, цінуйте своїх батьків. Кохайтесь у молитві й честі. Не все легке в житті. Дороги хресні зуміє той пройти, хто серцем до Бога прихилився, до добра святого. Тож ви, батьки, в щоденнім серці з гріхами змагайтесь, аби злого не дати прикладу. Лише ті для діток приклад, хто святі виконує щоденно Заповіти, і в ласці Божій вам життя освятить любов дітей, онуків і правнуків. Не забувайте Божої науки!
Усі учасники співають пісню «Ой хто, хто Миколая любить...»
Хлопчик читає вірш Зеновія Филипчука «До Святого Миколая».
 
ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ
 
А вечір малює сьогодні
Талантом таким неземним,
що в кольоровому дзвоні життя виглядає новим.
Я теж у небесному стані:
душа, мов біленький папір.
Складаю своїми словами
Листа під мелодію зір.
Святий Миколаю, я знаю:
Ти бачиш усіх і мене,
Уклінно Тобі посилаю
Дитяче прохання земне:
Хай люди живуть усі в Божій правді,
і не міркують у масках про те –
тільки тоді ближні любляться справді,
коли хтось до когось з грошима іде.
Складаю листа. І дивлюся
на  власні думки і слова.
Складаю листа. І молюся,
як вміє дитина мала.
Святий Миколаю, будь ласка,
зроби подарунок мені –
щоб віра ніколи не згасла
поміж людьми і в біді.
Святий Миколаю, я знаю:
Ти бачиш усіх і мене,
уклінно тобі посилаю
дитяче прохання земне:
Хай люди живуть у вірі і правді,
І памятають вічно про те –
тільки тоді ближні любляться справді;
коли хтось до когось із Богом іде.
Категорія: Сценарії | Додав: StasKO
Переглядів: 892 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email:
Код *:
Форма входу

Пошук

Друзі сайту