« У бабусі в скрині»

Інтегрована діяльність з пріорітетом народознавства

(Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі, дитина в грі, мовлення дитини, дитина в соціумі)

Освітні завдання: Розвивати мислення, пам’ять, уяву та творчість, дрібну моторику рук, розвивати у дітей сюжетно-ігровий задум.

Виховувати відчуття поваги до народних традицій українського народу. Викликати радість від гри, бажання гратися разом; знайомити з українською народною творчістю, прищеплювати зацікавленість до усної народної творчості, з його історичними витоками та сучасним використанням, прилучати до культури минулого свого народу. Викликати бажання створювати предмети українського національного одягу (намисто, віночок).

Продовжувати знайомити з українськими народними іграми; закріплювати навички розрізнення кольорів та поняття один та багато; вчити відповідати на запитання вихователя.

Збагачувати активний словник дітей на основі знань та уявлень про українську народну творчість (пісня, забавлянка, гра, намисто).

Матеріал: лялька-бабуся, скриня, хмаринка, сонечко, намисто, віночок, художнє слово.

Хід заняття:

Стали, діти, підтягнулись

Один одному щиро всміхнулись..

Вихователь:

‐ Малята, сьогодні у нас, чарівна подорож, ми з вами поїдемо у село в гості до бабусі Одарки потягом.

А щоб веселіше було їхати, давайте заспіваємо пісеньку «Загудів потяг».

(Діти стають один за одним, тримаючись за мотузочок). Загудів потяг і вагончики поїхали. Чох – чох, чух – чух, у далекий край помчу.

Вихователь: Ось і зупинка – село, де мешкає бабуся Одарка, а он де і її хата видніється, пішли по стежинці. Діти виконують коригуючи вправи по доріжці здоров’я, згідно з текстом рухливої гри «По рівненькій доріжці».

Крокували наші ніжки,

Ось так, ось так

Крокували наші ніжки…

Туп, туп, там і тут

По доріжці діти йдуть.

Не біжать, не спішать,

Тільки ніжки тупотять

Хто тихесенько іде

Той ніколи не впаде!»

• А хто це нас зустрічає біля двору? Добрий день, бабусю Одарко приймайте гостей.

Бабуся (ростова лялька ): запис

Добрий день, люди добрі

Що прийшли в мою господу

Рада вас вітати

Щастя і добра побажати.

Вихователь: Діти, привітайтесь і ви з бабусею. Добридень, бабуся!

Бабуся: Подивіться, що я вам приготувала. Це скринька, і вона не проста, а

чарівна. Як ви думаєте, що лежить у скриньці?

( Міркування та відповіді дітей)

Бабуся: У цю скриньку я поклала українські забавлянки, пісеньки та ігри. А ця скринька відчиниться, коли ви скажете свої чарівні слова.

Діти: У бабусі

Діточок багато

Ми любим дружно гратись

Здоров’я набиратись!

Вихователь: А ось і скринька відчинилась. Давайте ми з вами трішки

пограємось. Ой, що це капає? ( Виймає хмаринку)

‐ Як капає дощик? ( Крап – крап).

А давайте пограємо гру «Іди, іди дощику». Діти стають рядочком й співають:

Іди, іди дощику (ручки наче до молитви склавши)

Зварю тобі борщику (наче мішають правою рукою борщ)

Поставимо в кутику (вдають наче беруть горщик і кладуть його на землю) На тереновім прутику ( показують правим пальчиком вгору)

Гра з прищіпками «Хмаринка» Діти розвішують хмаринки на мотузці за допомогою прищіпок.

Вихователь: Але якщо дощик іде довго, стає сумно. Давайте з вами

покличемо сонечко! Ця пісенька називається “закличка”. Це тому, що за допомогою цього вірша, люди зверталися до сонечка і закликали його на землю.

Співають закличку, імітуючи рухами: «Вийди, вийди, сонечко»

Вийди, вийди, сонечко

На дідове полечко

На бабине зіллячко

На наше подвір’ячко.

Зі скриньки вихователь дістає сонечко.

- Подивіться яке сонечко? ( Яскраве, тепле, лагідне, ніжне).

Гра з прищіпками «Сонечко» Діти розвішують промінчики на сонечку за допомогою прищіпок.

Вихователь: Молодці дітки, гарно вмієте гратись, дружно. А тепер зручненько сідайте та загадки відгадайте:

Сплелися у коло

Усі квіточки з поля.

Барвисті, душисті,

В стрічках шовковистих.

І кличе в танок

Український … ( вінок)

Вихователь: Дітки, що це? (Діти повторюють всі разом, а потім декілька дітей)

Вихователь: Так, дуже гарний віночок убабусі, давайте його розглянемо.

- Що є у віночка?

– Квіти! (Діти повторюють всі разом, а потім декілька дітей)

Вихователь: Так, дуже гарні квіти у віночка, а скільки квітів: одна чи багато? (Відповіді дітей)

А, ще, у віночка є стрічечки!

• Що це?
• Стрічечки!

(Діти повторюють всі разом, а потім декілька дітей)

Вихователь: - Віталіна покажи мені, будь-ласка, синю стрічечку.

• Ілона покажи нам білу стрічечку!
• Саша покажи зелену стрічечку!
• Женя покажи нам червону стрічечку!
• Молодці дітки. Ось такі віночки сплетені з квітів і стрічок одягали дівчатка на свята та ходили розважатися: танцювати, співати, хороводи водили. Давайте і ми з вами пограємось з віночком.

(Діти стають у коло, проводиться народна гра «Віночок»).

Я віночок сплету,

Я віночок сплету.

А кому я цей віночок

На голівоньку вдягну?

(Тетянці, Оксанці…)

Вихователь: Скринька відкрилась, а в ній намистечко.

Ой, мишка в скриньці побувала

І намисто розв’язала,

Все його перемішала.

Давайте допоможемо бабусі Одарці нанизати намистинки за кольором. Роздає дітям ниточки, вони сідають за стіл, шукають відповідного кольору на мистинки і нанизують. Потім підходять до бабусі і одягають намисто за кольором її сукенок.

Вихователь: Ой, як смачно пахне.

Бабуся:

Любі діти прошу сісти,

Пиріжечки будем їсти

Пиріжечки непогані

Пиріжечки дуже гарні.

Поки я поратимусь біля печі, ви пригадаєте примовлянку:

«Печу, печу, хлібчик» ( діти вдають, що випікають пиріжки)

Дітям на обідчик

Меншому – менший ( загинають пальчики)

Більшому – більший, ‐

Шусть у піч, шусть у піч!» ( садять тісто на лопатку в піч)

Підсумок.

‐ У всіх настрій чудовий, сподобалось вам гратися з бабусиними речами? Але час додому повертатися, смачненькими пиріжками пригощатися

• Давайте подякуємо їй і скажемо до побачення. (Діти дякують і прощаються).